«Коли станеться в реальному житті, тоді й приходьте». Як держава та громадські організації намагаються протидіяти кібернасильству
«Ми бачимо молодшення аудиторії, яка стає жертвами насильства, в першу чергу сексуальних злочинів. Якщо раніше ми казали про дітей 14—16 років, то зараз це діти в більшості молодші 14 років», — повідомила засновниця проєкту Stop sexтинг Анастасія Дьякова під час круглого столу «Безпека від насильства у цифровому просторі — це шлях до ЄС», який організував ГО «Вокс Україна». Захід відбувся завдяки підтримці Європейського Союзу, наданій в рамках проєкту «Мережа гендерних аналітичних центрів: посилення спроможності задля розробки передових політик, оцінки впливу, стратегічної адвокації та сфокусованих комунікацій щодо політик», що реалізовує Український Жіночий Фонд.
За словами Анастасії Дьякової, все частіше для створення матеріалів сексуального насильства використовується штучний інтелект — беруться реальні зображення облич дітей та підкладаються під неправдивий контент, яким потім шантажують дітей. У зв’язку з цим, на її думку, має відбутися регулювання існуючих систем притягнення злочинців до відповідальності, регулювання контенту та допомоги постраждалим особам.
Також в рамках заходу аналітикиня та заступниця керівниці проєкту «Індекс реформ», ГО «Вокс Україна» Вікторія Агапова презентувала дослідження «Гендерна нерівність у «чорному дзеркалі»: як долати насильство у цифровому вимірі?». За її словами, станом на 2024 рік в Україні немає повноцінних статистичних даних щодо проявів і масштабів кібернасильства, здебільшого оцінка проводиться на основі опитувань: «Хоча ця проблема в Україні визначається Державною стратегією забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період до 2030 року і розроблено плані дій на 2022—2024 роки, в Україні відсутні статистичні дані про випадки насильства, а про сегрегацію за статтю навіть мови не йде. Але ця проблема не є суто українською, всі країни зараз намагаються знаходити шляхи кількісного вимірювання випадків онлайн—насильства та відповідно на це реагувати».
Окрім цієї проблеми спікерка вказала на недостатнє законодавче визначення та регулювання — зокрема в законі України «Про основні засади забезпечення кібербезпеки» є визначення поняття «кіберзлочину», але немає «кібернасильства», ще є певні труднощі у зборі доказів, стереотипи про те, що шкода, яка заподіюється в онлайні, є меншою, ніж у реальному житті, а також недостатня цифрова грамотність населення.
Юристка ГО «Ла—Страда» Юлія Дмитрук зазначила, що національні гарячі лінії, роботу яких реалізує їхня громадська організація, надходять дуже багато дзвінків щодо кіберзлочинів, проте після консультації немає впевненості, що постраждалі звертаються до правоохоронців. Це відбувається через те, що злочин важко зафіксувати, бо матеріали можуть бути вже видалені. Тому звернення до поліції не завжди може бути результативним. Координаторка програм «ЮрФем» Марта Марцінко додала, що наразі органи влади не сприймають онлайн—злочини настільки ж серйозно як вчинені в реальному житті. Про це скаржаться самі постраждалі, коли чують: «Коли станеться в реальному житті, тоді й приходьте».
Водночас начальник управління Департаменту кіберполіції Національної поліції України Євгеній Панченко запевнив, що кіберполіція готова до викриття злочинів, пов’язаних зі штучним інтелектом та іншими проявами кібернасильства: «Реакція на факти сексуального насильства, особливо проти дітей — це найкричущі випадки для нас. Вся система правоохоронна вмикається і відпрацьовує їх ретельно. Водночас саме на плечах громадських організацій лежить питання донесення важливості повідомлення про ці злочини».
Анастасія Дьякова зазначила, що для відповідної реакції в поліції немає достатньої кількості працівників: «З Міністерством внутрішніх справ та Національною поліцією у нас вже більше п’яти років ведеться дискусія, що не може одна—дві людини відповідати за сім мільйонів дітей, проти яких скоїли ці злочини. Це реальні цифри, які є в кіберполіції — у відділі по напрямку дитячої порнографії працює дві людини, які в тому числі відповідають і за воєнні злочини, і за дорослу порнографію».
Нагадаймо, що технологічні корпорація, зокрема OpenAI, Microsoft, Google, Meta зобов’язалися посилити заходи проти сексуального насильства над дітьми онлайн. Зокрема, розробників штучного інтелекту просять уникати для його навчання наборів даних, які містять лише випадки сексуального насильства, або контент сексуального характеру для дорослих через схильність генеративного штучного інтелекту поєднувати ці дві концепції.
Також на початку квітня в Україні презентували сайт проєкту «Кібер Брама», що має на меті підвищити рівень знань громадян про кіберзагрози та опірність російській пропаганді.
ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.
Долучитись