Безперечні ризики на фоні шансів на прорив. Як зміна тренера Евертона вплине на Миколенка?
Чемпіон проаналізував ситуацію з призначенням нового тренера Евертона, враховуючи можливі зміни в команді з Ліверпуля, а також долю українського футболіста.
Хто такий Моєс і які перспективи у Евертона з ним?
Моєс – досвідчений тренер, якому вже 61 рік. З ним укладено контракт на 2,5 роки. Шотландець очолив команду, яка займає 16 місце в лізі, маючи лише 1 бал переваги над зоною вильоту. Статистика "ірисок" говорить сама за себе – команда здобула всього 3 перемоги в 19 матчах з початку сезону. Лише в одного клубу АПЛ показник перемог гірший, а в двох – аналогічний. Тож природно, що єдина мета, яка стоїть перед Моєсом, звучить як "порятунок від пониження у класі". І хоча після призначення тренер не міг не згадати про своє минуле в клубі в контексті майбутнього, його пріоритети розставлені досить чітко.
Виявилося, що період в Евертоні з 2002 по 2013 рік був чи не піком тренерської кар'єри Моєса. Під його керівництвом "іриски" дійшли до фіналу Кубку Англії 2009 року, а також 9 разів потрапляли до топ-8 АПЛ. Одного разу його Евертон навіть зайняв 4 позицію в сезоні 2004/05. Цей успіх дозволив команді потрапити до кваліфікації основного єврокубка.
Хоча після відходу з клубу з Ліверпуля у Моєса були ще перемоги в Суперкубку Англії 2013 року й, головне, тріумф у Лізі конференцій 2023 року, це були досягнення спершу на позиції тренера, який виконав обов'язкову програму, а (у випадку з єврокубком) потім – вже наставника середнього рівня, що не виправдав очікувань.
Після перебування на "Гудісон Парк", де Моєс здобув репутацію молодого та перспективного спеціаліста, його шляхи перетнулися з Манчестер Юнайтед, Реалом Сосьєдад, Сандерлендом та двічі Вест Гемом. Легко помітити, що після "червоних дияволів" до грандів шотландця більше не запрошували. На "Олд Траффорд" в ньому не просто бачили наступника сера Алекса Фергюсона – саме один з найвеличніших тренерів в історії футболу вважав, що земляк заслуговує такої роботи. Однак під тиском і завданнями Моєс не впорався і не протримався в Манчестері навіть сезон. На момент звільнення МЮ займав нечувано ганебне 7 місце, і його звільнили, коли команда втратила шанси потрапити до Ліги чемпіонів.
Суттєві зміни у штабі для стабілізації ситуації
Короля оточують його підлеглі, а жоден тренер не досягне поставлених цілей без кваліфікованих асистентів. Моєс залучив до своєї команди Лейтона Бейнса, Біллі МакКінлі та Алана Ірвайна.
У контексті Миколенка найважливішою фігурою є саме останній. Лейтон Бейнс – колишній лівий захисник Евертона за часів Моєса. Після завершення ігрової кар'єри він працював у клубі тренером юнацької команди. За 420 матчів в Евертоні він забив 39 голів, що є значним показником. Бейнс був тим фулбеком, який активно діяв як на своїй половині, так і в атаці суперників. Головне – він вмів асистувати й завершувати атаки. Останнє – аспекти, в яких Миколенку в АПЛ варто покращити свої навички. Приведення такого фахівця може сприяти усуненню цих недоліків. Крім того, Бейнс може надати багато корисних порад і щодо захисних дій.
Моєс також вказав на ще одну проблему в грі команди, до якої безпосередньо причетний і Миколенко.
Це вже критика не лише на адресу футболістів, які відповідають за створення, а й захисту в цілому, зокрема й Миколенка. Звісно, першочергова задача Моєса – поліпшення командних дій в атаці, адже під керівництвом Дайча "іриски" не відзначалися різноманітністю на половині поля суперників, а показник у 15 забитих м'ячів говорить сам за себе. Це другий найгірший показник у лізі. Однак дії захисників команди, зокрема й Миколенка, на стандартах неодноразово викликали негативні коментарі у ЗМІ та невдоволення вболівальників.
Запрошення профільного конкурента
Головний підсумок перших днів роботи Моєса в Евертоні для Миколенка – радикальні плани "ірисок" щодо придбання футболіста на позицію лівого захисника, про що вже повідомили авторитетні джерела. У випадку ліверпульців це не просто прагнення посилити конкуренцію, а й вирішення давньої проблеми.
Річ у тім, що окрім українця в команді наразі немає профільних лівих беків. Це автоматично робить Миколенка єдиним вибором. З липня 2023 року в Евертоні досвідчений універсал Ешлі Янг, якого зазвичай використовували на лівому фланзі в разі травми чи дискваліфікації ексфутболіста Динамо. Інша опція – залучення правого захисника Натана Паттерсона на протилежний фланг. Конкретні імена в ЗМІ поки не з’являються, але зрозуміло одне – вирішити це питання ліверпульці мають намір вже в січні. Тож, незалежно від того, хто стане новим партнером і реальною чи номінальною загрозою для позицій Миколенка у стартовому складі, дуже ймовірно, що в українця розпочнеться новий етап кар'єри серед "ірисок".
Шанс на довгоочікуваний прогрес або продовження застою?
Перспектива бути №1 на позиції лівого бека команди, яка вже давно не є навіть середняком АПЛ, тривалий час означає для Миколенка неоднозначну реальність. З одного боку, загроз ігровій практиці за таких умов небагато – українець не грає лише тоді, коли фізично не може цього робити, або коли на це впливають об'єктивні причини, такі як заборона на вихід на поле. Тобто фактори, які не залежать від його ігрової фор