Відомий боксерський аналітик Майк Коппінджер нещодавно заявив, що Ломаченко може завершити свою кар'єру. Чемпіон у бесіді з головним редактором та засновником боксерського проєкту LuckyPunch Олександром Чепілком намагався з’ясувати, чи настав час Василю піти, які помилки він зробив протягом своєї боксерської кар'єри та що чекає на Ломаченка в майбутньому.
– Пане Олександре, чи варто Василю вішати рукавички на цвях прямо зараз? Чи має сенс провести ще один бій у статусі чинного чемпіона світу?
– Це питання варто розглядати з кількох перспектив. Перша: боксерський бізнес. Для боксу Ломаченко – це велике ім'я, яке в поважному віці має чемпіонський пояс. Його бій з Джервонтою став би значною подією в США, я впевнений, що платні трансляції показали б чудові результати. Отже, на мою думку, з бізнесової точки зору, йому варто провести ще 1-2 бої. Заробити гроші і, чому б і ні, здобути нові пояси. Як показав бій з Камбососом, у нього ще є сили.
З іншого боку – бажання самого Василя (а точніше, наскільки мені відомо, небажання) – боксувати не варто. Адже виходити на ринг потрібно лише тоді, коли ти відчуваєш голод до боїв, до перемог. Лише тоді ти зможеш віддати все для досягнення успіху. У Василя вже немає цього голоду. Більше того, перед боєм з Камбососом він сам публічно заявляв, що не хоче боксувати. І вийде на ринг лише через прохання батька, якому той бій і титул присвятив.
– Чи потрапить Ломаченко до зали боксерської слави, де вже знаходяться Віталій та Володимир Клички? Якщо так, то коли?
– Безумовно, потрапить. Думаю, це буде традиційно, як відбувається в таких випадках. Раніше це було через п’ять років після завершення кар'єри. За новими правилами – вже через три роки.
– Якщо підсумувати кар'єру Василя, в якій сфері він проявив себе більше, в аматорському боксі чи на професійному рингу?
– На мою думку, Василь досяг успіху як в олімпійському, так і в професійному боксі, але краще це зробив в аматорському. Неймовірний рекорд 396-1 назавжди залишиться в історії, так само як і його виступи на чемпіонатах Європи, світу та двох Олімпійських іграх.
У професійному боксі Ломаченко, враховуючи його рівень і статус, має занадто багато поразок. Три програші – це дійсно багато. Це зіпсований рекорд. Щодо справедливості цих поразок можна багато дискутувати, але факти є фактами.
Так, Ломаченко у професійному боксі став чемпіоном світу в трьох вагових категоріях, проте якщо порівняти з двома золотими медалями Олімпіади, то, на мою думку, друге досягнення є більш значущим.
– Чи вплинуло те, що Ломаченко залишився на другий олімпійський цикл (2008-2012) в аматорському боксі на його результати на професійному рингу? Чи можна вважати це стратегічною помилкою Василя та його батька?
Я вважаю, що це дійсно завадило. Переконаний, що якби він перейшов у професіонали після першої Олімпіади, він точно став би абсолютом. І, можливо, не в одній ваговій категорії.
Не можу назвати це стратегічною помилкою, адже вони з батьком мали мету здобути друге олімпійське золото. І вони її досягли.
Василь та Анатолій Ломаченки
– Чи слід було Ломаченку змінювати батька-тренера при переході в професійний бокс? Ми пам'ятаємо, як у своєму другому бою на професійному рингу, де на кону стояв чемпіонський титул, Василь програв – частково через недосвідченість Анатолія Ломаченка як тренера, який тоді робив свої перші кроки в професійному боксі.
– Ні, не варто було. Василь – це тип боксерів, яких повністю сформував його тренер, що є його батьком. Такі приклади в світі боксу дуже поширені: в США, Мексиці, Англії. Це не обов'язково має бути дует батька та сина. Це може бути дует дядька та племінника. Яскраві приклади – Мейвезери, Ф'юрі. Або братів – прямо зараз колишній суперник Ломаченка Ентоні Кролла тренує свого брата Вільяма.
Я вважаю, що тренер з умовних США не зміг би знайти підхід до Ломаченка, тому я ніколи навіть не задумувався над тим, яким би Василь був боксером під керівництвом іншого спеціаліста.
– Що чекає на Ломаченка в Україні? Він залишиться маргіналом з "православ’ям головного мозку", чи здоровий глузд переможе, як це сталося з початком повномасштабної війни з Олександром Усиком?
– Думаю, на Василя в Україні чекає абсолютна відсутність медійності, яка в нього, в принципі, завжди була. Він боксував у США, відвідував ефіри та зустрічі з фанами, бо це вимагав контракт з промоутером, після поєдинків повертався додому і зникав з інформаційного простору. Після завершення кар'єри ми будемо чути про нього дуже рідко.
Щодо того, чи зміниться риторика Василя стосовно нападу Росії, думаю, якби вона мала змінитися, вже б за майже три роки повномасштабної війни це сталося б.