Умовний киянин, вирушаючи на відпочинок в українські Карпати, може відчути, як у вухах закладає, або, піднявшись в гори, відчує бажання спати цілий день. Ці відчуття виникають навіть на відносно невеликих висотах. А що вже говорити, коли на значно більших висотах потрібно змагатися у спорті найвищих досягнень…
Особливу увагу звертаємо на Антгольц, адже в цій живописній частині Доломітових Альп пройдуть біатлонні змагання Олімпіади-2026. Це буде в горах, і вони вже близько.
Проблеми, пов'язані з висотою, стали очевидними ще під час літньої Олімпіади Мехіко-1968. Змагання на висоті понад 2000 м стали справжньою каторгою для багатьох, здавалося б, добре підготовлених атлетів. Після численних фінішів у різних, переважно циклічних дисциплінах, спортсмени падали знесилені, втрачали свідомість і довго не могли відновитися.
Це давало можливість олімпійцям з гірських країн, адже їхні організми були більш адаптовані до боротьби з природними умовами. У розрідженому кисні важко бігти, але стрибати в такому повітрі – лети куди завгодно! І, можливо, саме це дозволило легендарному американцеві Бобу Бімону встановити небачений рекорд у стрибках у довжину…
Існує й такий факт. Найвисокогірніша футбольна арена розташована в Ла-Пасі на висоті 3637 метрів. Саме там болівійці історично та феєрично перемагали бразильців та аргентинців у футболі. Але, незважаючи на всі протести інших федерацій, ФІФА у 2007 році сертифікувала цю арену.
Однак ще з часів мексиканської Олімпіади календарі змагань почали планувати більш ретельно, так само як і тренувальні методики. Набір гірського повітря в підготовчий період став справжнім must have. Біатлон не став виключенням, адже етапи Кубку світу, чемпіонати світу та Європи, Олімпіади не оминають календарі високогірних локацій.
Водночас, у біатлоні існують висотні обмеження – 1800 м над рівнем моря і жодного метра вище! Тобто, Антгольц-Антерсельва зі своєю висотою цілком відповідає цим критеріям. До речі, подібні кліматичні обмеження також стосуються мінусових температур – при -30 змагання заборонені, а все, що нижче, – на розгляд організаторів. Але якщо люті холоди стали рідкістю, то висота залишається незмінною.
Колишній спортсмен згадує відому та успішну біатлонну історію, яка пояснює ще один аспект акліматизації.
Біатлонний функціонер, спираючись на власний досвід, намагається зрозуміти, як високогір'я може вплинути на біатлоністів у контексті нинішнього змагального календаря, зокрема 6-го етапу Кубку світу, який стартує в четвер, 23 січня.
Колишній спортсмен акцентує увагу на ще одному важливому аспекті, який часто залишається поза увагою.
Як організм перенесе навантаження горами, також залежить від фізичної будови атлета.
Вплив на здатність переносити кисневе голодування має також і місцевість, в якій народилися, проживають та тренуються біатлоністи.
За словами В’ячеслава Деркача, для досягнення тренувального ефекту в горах потрібно перебувати не менше 16-20 днів.
З урахуванням висот, на яких розташовані біатлонні арени, формується графік змагань на сезон. Висота набирається поступово – від етапу до етапу. Адже різкі перепади, нерегулярна підготовка та змагання – це завжди великий стрес для організму.
До речі, в Антгольц-Антерсельві є й інший фактор, що впливає на результати стрільби.
Цікаво, що висота може виявитися несподіванкою й у словенській Поклюці, де в березні відбудеться передостанній етап Кубку світу. Про особливості цієї відомої біатлонної локації – розповімо в наших наступних публікаціях.