Цього року під керівництвом Надії Бєлової чоловіча збірна зробила суттєвий прогрес у порівнянні з попереднім сезоном і тепер активно бореться за місця у топ-5 Кубку націй – максимальну квоту у 6 біатлоністів для спринтерських та індивідуальних гонок наступного сезону Кубка світу.
В інтерв'ю "Чемпіону" Надія Бєлова розповіла про те, чому чемпіонат Європи не є пріоритетом, про психологічний та фізичний стан Віталія Мандзина та Антона Дудченка, а також про дві головні цілі на змагальний сезон 2025/26.
– Пані Надіє, естафета в Антгольці принесла більше запитань чи відповідей?
– Вона показала, над чим нам слід працювати. Загалом, ми задоволені результатами естафети. Але завжди є можливість для вдосконалення. Кожен з хлопців виконав те, на що був готовий під час естафети.
– Попереду чемпіонат Європи. У зв'язку з проблемами зі здоров'ям Дмитра Підручного, чи відбудуться зміни у складі естафети?
– На чемпіонаті Європи точно стартують Тищенко, Ткаленко та Насико – вони вже знаходяться в Мартеллі (інтерв'ю записувалося 26 січня – Прим. "Чемпіона"). До них приєднається Цимбал. Натомість Дудченко, Мандзин та Лесюк прибудуть лише на естафету. Підручного не буде. Четвертого спортсмена в естафету визначимо за результатами особистих гонок. 2 лютого ми вирушаємо на гонку, а ввечері того ж дня повертаємося на збір в Антгольц.
– Раніше чоловіча команда завжди брала участь у чемпіонаті Європи, а цього року лише на одну гонку. Чому так?
– По-перше, ми втратили пʼяту квоту, у нас лише чотири спортсмена на Кубку світу. По-друге, я бачу, що не вистачає у стрільбі та функціональній підготовці. Мені потрібно терміново це виправити, буквально за 10 днів – відпочити та налагодити всі моменти. Чемпіонат Європи заважає мені це зробити, адже на нього не поїдеш, як на "контрольне тренування".
Я розумію, що для нас головний старт – це не чемпіонат світу 2025, а Олімпійські ігри 2026. Я вже маю план на Олімпійські ігри в голові і взагалі не планую наступного року стартувати основною командою на чемпіонаті Європи (ЧЄ-2026 відбудеться в норвезькому Шушені з 26 січня по 1 лютого – Прим. "Чемпіона").
Цього року все так напружено, все так близько, гонка за гонкою. Можливо, наступного сезону хтось зі спортсменів пропускатиме окремі гонки, адже потрібно дати відпочити перед головним стартом чотириріччя.
– Цьогоріч збір перед чемпіонатом світу проходитиме в Антгольці через те, що тут був етап Кубку світу та щоб уникнути переїздів, чи через те, що в наступному році тут будуть Олімпійські ігри, і у спортсменів буде можливість пройти акліматизацію та краще вивчити трасу?
– Так, безумовно, найголовніше – це висота і те, що це олімпійська траса.
– Всі хлопці помітно покращили стрільбу в цьому сезоні, відсоткові показники дуже хороші. Як ви вважаєте, що допомогло хлопцям поліпшити цей аспект?
– У міжсезоння я проводила аналіз відсотків показників у стрільбі. Під час тренувань я бачила, чого їм не вистачає: техніки, психології. Я вважаю, що на 90% у стрільбі найважливіше – це психологія. Коли спортсмен вміє стріляти, то на показники влучності впливає тільки психологічний стан. Ми повинні вміти контролювати свої думки під час стрільби. Наприклад, у випадку з Мандзином: годинами ми хочемо досягти нуля, але не думаємо, як це зробити.
Не варто емоційно виходити на стрільбу, адже стрільба не любить емоцій. Емоції можуть бути під час гонки, а стрільба вимагає спокою, рівноваги та холоднокровності. Я більше навчала хлопців контролю. Під час міжсезоння ми багато працювали над емоційними тренуваннями, щоб за короткий час вони могли ухвалювати рішення про те, як діяти далі, щоб досягти нуля. Кожне тренування дозволяє оцінити стан спортсмена. Ввечері я сідаю і аналізую, що в нас виходить, на яких відсотках стрільба, на яких відсотках функціональна форма, і так далі.
– Чи здивував вас Віталій Мандзин у цьому сезоні?
– Ні. Це дуже амбітний та працьовитий хлопець. Насправді я працюю з ним менше року, але вже бачу, на що він здатний. Ми дійсно підходимо до стартів, до можливостей спортсмена у стрільбі, у бігу, аналізуємо його функціональну підготовку. Я бачила, що він може стріляти нулі. Він має характер, який дозволяє йому боротися до останнього. Під час літньої підготовки я помічала, що хлопець справді може стати лідером серед юніорів (Віталію 21 рік, і він ще може виступати на змаганнях юніорського рівня – Прим. "Чемпіона"), по-перше. По-друге, я бачила, що з кожним збором він прогресує.
– Антон Дудченко у другій частині сезону не виглядає так яскраво, як у першій, через хворобу. Чи є у вас розуміння, як вийти з такої ситуації?
– Після хвороби нам потрібно було повністю змінити підготовку Антона до наступних Кубків світу, враховуючи стан його здоров'я. Я спілкувалася з лікарем і вже потім коригувала тренування. Я виходила з того, що краще зробити менше, ніж більше, з незрозумілим впливом на його здоров’я. Він дуже складно виходив зі своєї хвороби: сьогодні – все гаразд, а наступного дня знову проявлялися наслідки. Ця нестабільність мене турбувала. Він стартує, йому важко функціонально, а коли важко функціонально, то страждає і стрільба. Все взаємопов'язане. Як почуваєшся, так і виступаєш.
Також слід розуміти, що вся група спортсменів вже і морально, і психологічно йде на спад, вони втомлені – це очевидно. Я впевнена в усіх хлопцях, що все буде тільки краще. Дудченко поступово повернеться у свою форму, як і всі хлоп