Неперевершена хімія Марченка та Завацької: у листопаді ми не всемогутні, але точно непереможні.

Минулі вихідні, 17-18 листопада, жіноча національна збірна України в рамках Кубку Біллі Джин Кінг у напруженій боротьбі обіграла Австрію з рахунком 3:2. Таким чином, українки уникнули падіння до євроафриканських джунглів і в квітні 2025 року на етапі "кваліфайєрс" боротимуться за право потрапити до елітного раунду.

Зазначимо, що неофіційний чемпіонат світу знову дещо змінив формат, але про це детальніше поговоримо після жеребкування, коли стане відомо, хто наш наступний суперник.

А поки повернемося до хардового покриття залу Мак-Кінні, де протягом двох днів відбувалася справжня драма. Програючи з рахунком 1:2, Україна зуміла перевернути хід поєдинку й здобула важливу перемогу (3:2). Востаннє наші дівчата вибиралися з такого скрутного становища у далекому 2011 році, коли Ольга Савчук і Леся Цуренко вирвали перемогу в Австралії.

Через 13 років сценарій повторився, а несподіваною героїнею стала левиця в формі збірної України – Катарина Завацька. Чому несподіваною? Ще кілька тижнів тому важко було уявити, що Катя врешті-решт зіграє три матчі за два дні.

Катаріна Завацька

Фонд Еліни Світоліної

Справа в тому, що запланований склад на листопадову зустріч змінився майже в останній момент. Під шквалом запитань опинилася Марта Костюк, яка після відпустки на Мальдівах опублікувала лаконічну відмову від участі в Далласі.

Закрити топовий слот у терміновому порядку було практично неможливо, тому дебютанту на капітанському містку Іллі Марченку довелося діяти з тими силами, які були оголошені заздалегідь. Роль лідера перейшла до досвідченої Лесі Цуренко, а на ґрунтовичку Завацькій майже безальтернативно випав тягар другої лідерки.

До того ж у штабі "жовто-синіх" трапився ще один форс-мажор: запрошена дебютантка Анастасія Лопата зламала руку і вибула зі складу потенційних джокерів у колоді Марченка. Проте, варто відзначити 19-річну тенісистку, яка залишилася з командою й, безсумнівно, отримала незабутній досвід за ці два емоційні змагальні дні.

Склад збірної доповнили досвідчена Надія Кіченок і ще одна дебютантка – Анастасія Соболєва, яка лише цього сезону почала відчувати атмосферу турнірів Grand Slam.

Перший день завершився обміном перемогами: Цуренко виграла непростий матч у колишньої 26-ї ракетки світу Таміри Пашек, а Завацька в дуже напруженому трисетовому поєдинку поступилася Сіньї Краус – 1:1.

Серйозні переживання почалися після розгромної поразки Цуренко на початку другого ігрового дня (1:6, 1:6).

Леся Цуренко

Фонд Еліни Світоліної

Вибір складу на четвертий матч мав величезне значення. І якщо Марченко не сумнівався у Завацькій, то відома в минулому тенісистка Маріон Маруска зробила заміну та обрала Юлію Грабхер, формально – 523-тю ракетку світу. Щоправда, ще минулого року вона займала 54-те місце у світовому рейтингу, тоді як Катя навіть на тиждень до топ-100 ще не потрапляла.

Дивно, але рівень тенісу Завацької у складі збірної значно відрізняється від її індивідуальних виступів. А тут ще й на користь спрацювала якась невидима хімія між Марченком і Катею – їхня гармонія заслуговує на захоплення. Але головне – 6:2, 7:5, і Україна залишається у гонці за матч. 2:2!

До того ж Катаріна перервала серію з чотирьох поразок поспіль у складі збірної (з урахуванням "мертвого" парного матчу з Японією).

Склад вирішальної пари залишав кілька варіантів. Хто найкраще доповнить Надію Кіченок? Цуренко, яка відновилася? Дебютантка Соболєва? Чи Завацька, яка витратила чимало сил, але перебувала на емоційному підйомі?

Вибір припав на Катю, і, анітрохи не применшуючи заслуг Надії (без неї, припускаю, все завершилось би сумно), саме Катя видала ураганну кінцівку третього сету. У підсумку – 5:7 (який тиск у цей момент!), 6:2, 6:4 – фууух. Перемога!

Катаріна Завацька та Надія Кіченок

Фонд Еліни Світоліної

Факти і цифри

Перш за все, відзначимо, що Україна в листопаді не програє: три матчі, три перемоги. І всі вони відбулися за останні три роки.

Матч з Австрією став 103-м в історії незалежної жіночої збірної України, яка провела свій перший поєдинок 10 травня 1993 року.

Рахунок очних зустрічей з австрійками змістився на нашу користь:

• 0:1 – Австрія – Україна (3:0, 1994 рік);
• 1:1 – Україна – Австрія (2:1, 2014 рік);
• 2:1 – Україна – Австрія (3:2, 2024 рік).

Про величезну повагу до Лесі Цуренко за її професійне ставлення до справи я вже не раз згадував, тому тут варто зробити ще один реверанс – без Лесі цієї перемоги не було б. У 35 років, в ендшпілі непростого для неї сезону, вона простягнула рятівну руку Україні, не давши їй потонути в болотах Африки та Європи.

Леся Цуренко, загинаючи пальці:

• Виграла 13-й одиночний матч у складі збірної, поступаючись лише Олені Татарковій (17), Альоні Бондаренко та Еліні Світоліній (по 15);
• Провела 20-ту матчеву зустріч – зрівнялася з Юлією Бейгельзимер і поступається лише Татарковій (27) і Савчук (25);
• І найяскраві