Спортивний психолог поділився, як допоміг Бущану стати лідером, приїхавши вночі на кладовище.
Ще до того, як стати першим номером Динамо та збірної України, молодий голкіпер зіткнувся з серйозними внутрішніми бар’єрами. Щоб допомогти йому подолати страхи та невпевненість, Піроженко вирішив застосувати нестандартний метод – нічну поїздку на кладовище. Ця історія стала ключовою в психологічній трансформації Бущана.
Що саме пережив Бущан тієї ночі та як це вплинуло на його шлях до статусу першого номера? Далі – уривок із книги Івана Піроженка.
Я знайомий з Георгієм з 2018 року. На той момент він був воротарем дубля київського Динамо. Завдяки своїй унікальній антропометрії та відмінній воротарській підготовці, Георгій завжди вважався перспективним гравцем. Усі чекали, коли він зможе кинути виклик основному воротареві Денису Бойку. Проте щось заважало Георгієві зробити цей крок уперед. І в цьому "щось" потрібно було розібратися, виявити та, якщо можливо, усунути причину.
Я одразу помітив проблеми з його самооцінкою та психологічним станом, регулярно спілкуючись і занурюючись у його професійну та особисту історію. Поняття "постійно другий" глибоко вкоренилося в його свідомості. Він постійно програвав цю дуель зі своїм опонентом та головним конкурентом у своїх думках. Саме в цьому напрямку й була сформована наша подальша робота.
Працювати з Георгієм було справжнім задоволенням, адже він слухав, чув і виконував наші рекомендації. Ми спільно розробляли та моделювали різні варіанти і ситуації, щоб психологічно "зламати" цей глибоко вкорінений бар’єр у свідомості Жори. Не хочу розповідати про це багато, але деякі ситуації, які ми змоделювали та опрацювали, були дуже нестандартними.
Жорина самооцінка зростала на очах. Незабаром він сам вирішив і записався на бокс, що додало йому впевненості.
Працюючи з людьми, я давно помітив одну унікальну закономірність. Якщо людина робить більше, ніж її конкурент, живе своєю ідеєю, засинає з нею, більше працює і не приймає ситуацію, в якій вона зараз перебуває, рано чи пізно Всесвіт завжди надасть їй шанс. Георгій не став винятком. На одному з тренувань Денис Бойко отримав травму, йому знадобилася операція з подальшою тривалою реабілітацією. Для повного відновлення знадобилося шість місяців. На півроку Георгій Бущан став першим номером Динамо. Це був наш унікальний шанс перевернути все з ніг на голову.
Те, від чого страждав Георгій (неправильне ставлення до конкуренції), у цій ситуації відпало само собою. Далі сталося те, що має бути, коли в тебе правильна психологічна установка, навіть якщо вона штучно створена. Через відсутність конкуренції та внутрішнього тиску, Георгій провів дивовижну серію з восьми "сухих" матчів. Як і слід було очікувати, надійшов виклик до збірної України. У регулярних розмовах з Георгієм я методично намагався переконати його та пояснити, що в його кар’єрі немає жодного дива, а це все закономірний результат, заслужений його наполегливою працею.
Радість від виклику до збірної та потрапляння в обойму найкращих футболістів країни досить швидко поступилася місцем незадоволеності через те, що його викликали як глибокого резервіста. Жора моментально потрапив у той самий капкан, у якому він був у Динамо (Київ). Андрій Шевченко (тоді тренер збірної України) безальтернативно розраховував на інших воротарів, зокрема на Андрія Луніна, гравця Реал Мадрида, та Андрія П’ятова, незмінного лідера донецького Шахтаря. Юрій Паньків, який у тому сезоні вважався одним з найкращих пенальтистів українського чемпіонату, проводив успішний сезон у ФК Олександрія.
Після повернення зі збірної Георгій, психологічно пригнічений, сказав мені, що більше не хоче туди їхати, а краще зосередиться на виступах за Динамо (Київ). Він просив, щоб я подумав про продовження його контракту з клубом на вигідніших умовах.
Я добре розумію думки і стан Георгія, але це точно не було в моїх і, однозначно, в його планах.
Далі сталося те, що я називаю визначальною точкою у його кар’єрі. У тому єврокубковому сезоні я намагався завжди бути поруч з ним і літав на всі єврокубкові виїзди. Саме той матч зі шведським Мальме я з якоїсь причини пропустив і дивився по телевізору, і це виявилося на краще. Те, що сталося в останні хвилини цього матчу, і той кадр, на який я звернув увагу, показали мені повну картину того, що відбувається.
У матчі Георгій пропустив три м’ячі в останні хвилини, два з них у додатковий час. Він був не схожий на себе. Здавалося, що він ловить не м’яч, а гарячу сковороду. Після одного з пропущених м’ячів телевізійна камера показує обличчя Жори і різко переводить увагу на Дениса Бойка, який сидить на лаві запасних. Я одразу зрозумів, що насправді сталося з ним у тому матчі. Його колишні психологічні проблеми повернулися до нього знову. Ще до матчу він знав і чітко розумів, що йому вже не можна помилятися, адже його конкурент сидить на лаві запасних, а ціна власних помилок може бути занадто високою.
0Я вирішив дочекатися повернення Георгія в кав’ярні, адже було дуже важливо обговорити все саме в цей момент, не відкладаючи розмову на потім. Мені було важливо зрозуміти: чи визначив він причину своїх невдач у цьому матчі і чи усвідомлює, що сталося сьогодні з ним. Чекати мені довелося до 2-ї години ночі, оскільки приблизно в цей час команда повернулася в Київ. Ми списалися з Жорою, я повідомив йому, що не сплю і хочу зараз бачитися з ним. Він погодився. За півгодини ми вже сиділи в кав’ярні і через вікно дивилися на нічну вулицю столиці.
У нашій бесіді я дуже обережно ставив йому запитання про те, що сталося, та причини. Але те, що я чув у відповідь, не задовольняло мене. Георгій розповідав про якісь перешкоди, що зовсім не стосуються справи. Запевняв про проблеми в сім’ї, про важке розлучення, про погану атмосферу в команді, вз