Проте до кінця тижня вдалося завершити всі вісім матчів Української Прем'єр-ліги. "Чемпіон" ділиться найцікавішими моментами, які вони в собі вмістили.
Окрасою туру мав стати поєдинок другої та третьої команд ліги на даний момент. Олександрія перевершила всі найсміливіші очікування, лише за перше коло набравши більше очок, ніж за весь минулий чемпіонат (36 проти 34) – і, внаслідок цього, включившись у чемпіонську гонку. Шахтар не потребує представлення, навіть якщо він зустрічав 2025-й на скромному третьому місці.
Загалом матч підтвердив, що з "гірниками" потрібно рахуватися, незважаючи на погані відрізки, які вони можуть видавати. Те ж саме стосується й їхньої зірки: Георгій Судаков провалив, можна сказати, весь 2024-й, але зараз він забив у важливому матчі. Переможний гол – результат добивання "десятки" після того, як вона віддала передачу на небезпечний удар; після цього Судаков ще раз продемонстрував свою майстерність, протягнувши м'яч і пробивши у дальній кут.
Олександрія, на жаль, змогла показати лише дуже закритий футбол та гру на відбій. Ротань після матчу зазначив, що задоволений компактністю, але загалом обороні Шахтаря створювали більше проблем значно скромніші суперники. Після 19 турів у пасиві Олександрії всього 16 пропущених м'ячів, але дев'ять з них у трьох матчах із Шахтарем і Динамо.
Здається, у матчах проти топів магія "ротань-стилю" не спрацьовує.
Ця перемога Шахтаря тим цінніша, що Динамо втратило очки з Ворсклою. Киянам не допомогло навіть екстрене перенесення гри до Києва через традиційні проблеми полтавців із полем. Ось як це пояснив віцепрезидент Ворскли:
Проте Ворскла навіть на полі Динамо провела хороший, бойовий матч, де абсолютно не поступилася за моментами й заслужила на нічию. Тепер відрив киян від Шахтаря становить вісім очок, але з однією грою "гірників" у запасі. І якщо припустити, що "помаранчево-чорні" виграють її, а також обіграють Динамо в класичному, то взагалі незрозуміло, чому саме "біло-сині" вважаються фаворитами гонки. Календар у них значно складніший: попереду виїзди до Полісся, Кривбасу, Руха та ЛНЗ.
Матч подарував кілька цікавих моментів. Максим Дячук вийшов в основі лише через дискваліфікацію Попова – і відзначився чудовим розрізним пасом на єдиний гол команди. З іншого боку, суворості в обороні з Дячуком поменшало: Скляр забив, вискочивши з-за його спини.
При цьому саме Скляр не дістався до м'яча у підкаті після пасу Дячука – тож можна сказати, що він виправився за свою помилку.
Лівий Берег у першій частині сезону видав серію з 903 хвилин без жодного голу. Навіть для української ліги, з її любов'ю до закритого футболу, це друга найдовша серія в історії – а насправді навіть перша. Найдовшу серію, у 982 хвилини, видали Карпати у 2002-му, але вони хоч мали причини для виправдання. Мирон Маркевич вже тоді любив лаятись із керівництвом клубу, йти у відставку – і "леви" просто догравали той сезон, без особливих надій та амбіцій.
Проте киянам точно потрібно було посилювати атаку, щоб не вилетіти до Першої ліги – і в січні вони підсилилися Дмитром Шасталом із Полісся. Як наслідок, у суботу Шастал чудовим ударом в один дотик приніс Лівому Берегу перемогу над Чорноморцем і навіть вивів свій клуб із зони перехідних матчів. Команда раніше також добре захищалася, накопичуючи нульові нічиї – і в таких матчах, як з одеситами, їй достатньо вигадати один гол, щоб здобути перемогу.
А Полісся тим часом втратило очки з Оболонню. Гравці до Житомира приїжджають і приїжджають: взимку клуб вкотре побив власний трансферний рекорд (1,75 млн євро за форварда Батісту), а стабільно набирати очки житомиряни все ще не можуть. Футболісти отримують занадто мало часу на адаптацію – і того ж Шастала, можливо, з Оболонню й не вистачило. Справа, звісно, не лише у Шасталі: буквально у тому ж матчі за Чорноморець грав Еміл Мустафаєв, який у 2023-му перейшов до Полісся, а зараз перебуває в Одесі на правах оренди.
Карпати після програшу Динамо реабілітувалися перед фанатами, обігравши ЛНЗ у першому домашньому матчі року. Перемога вийшла далеко не простою – понад годину львів'яни грали в меншості. Команда Григорчука створила чимало моментів, і після одного з ударів навіть воротар не мав шансів, але Тимур Стецьков у самовідданому підкаті врятував ворота від голу.
Як тут не згадати, що Стецьков добирався до Карпат через біль, піт та сльози. Захисник провів чудовий сезон у Кривбасі, ним зацікавився львівський клуб – і Стецькову була цікавою ця пропозиція. Однак домовитися про його трансфер ще влітку клуби не змогли, а продовжувати контракт із Кривбасом гравець відмовився – тож всю осінь він грав за молодіжну команду. Тільки в січні Стецьков таки перейшов – і, як видно, клуб бився за нього не просто так.