Золота ера Дніпра: фанати легендарно скандують про Ємця та перець, а матчі на Метеорі збирають рекордну кількість глядачів.

На відміну від іншої української команди – луганської Зорі, яка здобула перемогу в союзній першості 1972 року, Дніпро не став "каліфом на час". Під керівництвом Володимира Ємця та Геннадія Жиздика (який був начальником команди), а згодом і Євгена Кучеревського, до кінця 80-х років команда здобула два повних комплекти нагород чемпіонату СРСР, а в 1989 році виграла Кубок СРСР.

Дніпро двічі брав участь у Кубку чемпіонів, який став попередником сучасної Ліги чемпіонів. Обидва рази українці потрапили до вісімки найкращих клубів Європи, причому в своєму дебютному розіграші Кубка чемпіонів на стадії чвертьфіналу програли французькому Бордо лише в серії післяматчевих пенальті.

Перед чемпіонатом СРСР-1983 (нагадаємо, що він проводився за системою весна-осінь, тобто в межах одного календарного року) ніхто не очікував від Дніпра чемпіонських результатів. Тільки в 1981 році команда повернулася у Вищу лігу, де зайняла 8 місце. Наступного року українці фінішували дев’ятими. Але після того, як в наступному сезоні підопічні Володимира Ємця набрали чемпіонську ходу, зупинити їх уже не вдалося.

Спроба московського Спартака виявилася марною, коли Дніпро приймав їх вдома в передостанньому турі чемпіонату. Тоді в регламенті турніру було прописано золотий матч, якщо дві команди набирають однакову кількість очок за підсумками чемпіонату. Спартак влаштовувала тільки перемога. Але матч завершився впевненим тріумфом Дніпра – 4:2. Три голи в цьому історичному поєдинку забив Олег Таран, який не зміг закріпитися в київському Динамо. Саме після цієї гри фанати Дніпра виголосили славнозвісну фразу: “Спартаку покаже перець наш великий тренер Ємець”.

У чемпіонському сезоні також розкрилися таланти найкращих футболістів в історії Дніпра: нападника Олега Протасова та півзахисника Геннадія Литовченка. Вже наступного року Литовченка визнали найкращим футболістом країни, а в 1987 році аналогічну нагороду отримав Протасов, який за два роки до цього встановив абсолютний рекорд результативності, забивши 35 голів у чемпіонаті-1985. Після сезону 1987 року Олег і Геннадій перейдуть до київського Динамо, але навіть без них Дніпро під керівництвом вже Євгена Кучеревського у чемпіонаті-1988 вдруге виграє союзну першість.

Варто також відзначити відвідуваність стадіону Метеор у той час. У 1984 році кожен домашній матч Дніпра в середньому збирав на трибунах 26 400 глядачів, у 1985 році – 20 513 уболівальників, а в 1986-му – 24 367 фанатів.

На жаль, у часи незалежної України Дніпро вже не мав таких успіхів. Найкращими досягненнями команди стали срібні медалі чемпіонату України (в 1993 та 2014 роках). Але перед своїм зникненням через непередбачуваного власника команди Ігоря Коломойського "синьо-біло-блакитні" під керівництвом Мирона Маркевича все ж змогли гучно грюкнути дверима, коли у 2015 році дійшли до фіналу Ліги Європи.

Максим Розенко, Чемпіон
Відповідальний редактор – Микола Дендак