Голова Мінфіну про переведення економіки на військові рейки: Час припинити купувати айфони і дорогі іномарки
Україні все важче залучати фінансування від міжнародних партнерів, якщо його буде недостатньо, уряду доведеться переводити економіку "на військові рейки", що передбачатиме низку непопулярних кроків.
Про це міністр фінансів Сергій Марченко заявив під час дискусійної панелі "2024: виклики і перспективи", передає LB.ua.
"Уряд працює над варіантом "А". Варіант "А" передбачає підтримку наших партнерів у повному обсязі, докладаються максимальні зусилля для того, щоб ця підтримка була отримана. І з точки зору фінансування бюджету, і з точки зору закриття військових потреб... Але треба розуміти: якщо війна буде довше – я кажу зараз 25+, – сценарій передбачатиме в тому числі необхідність адаптації до нових умов", – сказав Марченко.
Він уточнив, що під новими умовами йдеться про переведення економіки України на військові рейки, частково це вже відбувається в оборонній промисловості.
"У нас є кошти для того, щоб сформулювати запит на системи БпЛА, щоб дати розвиток іншим мілітарним індустріям. Я вважаю, це той тренд, який визначатиме 2024 рік. Він уже є у 2023 році, просто у 2024-му на це спрямований додатковий ресурс. Тож якщо це вважати військовими рейками, то, напевно, так (перехід на військові рейки відбувається, . – ред.)", – зазначив Марченко.
Водночас він наголосив, що повноцінний перехід на військові рейки передбачатиме жорсткі зміни для всього суспільства.
"Скажу як міністр фінансів, що військові рейки – це не тільки про військову індустрію, це і про розуміння суспільства, що в нас війна. На жаль, поки що ми живемо в досить специфічній реальності, коли в нас усе добре, є стабільність макроекономічна, курсова. Але ця реальність потребуватиме корекції, якщо ми хочемо перейти на військові рейки. Це обмеження суспільного споживання. Нам потрібно зменшити його в декілька разів, тому що ми споживаємо в основному імпортні товари й послуги, це визначає наш економічний потенціал", – пояснив очільник Мінфіну.
На його думку, наразі суспільство до цього не готове, але такий сценарій можливий.
"Можуть бути інші податкові режими, інші видаткові режими. Ми до цього маємо готуватися і, думаючи про 2025 рік, маємо закладати відповідні сценарії", – сказав Марченко.
Він визнав, що дискусії про це поки що тривають у непублічній площині, оскільки питання дуже дражливе. За словами Марченка, зокрема, може йтися про девальвацію гривні, але у цьому питанні позиції Мінфіну та Національного банку розходяться.
"Звичайно, у мене власний інтерес як міністра фінансів. Простіше, коли гривня девальвує – у мене тоді баланси краще сходяться. Мені краще, коли в нас інфляція більша. Але з точки зору економічних інтересів і перспектив майбутнього це нормальна, правильна і логічна політика. А з точки зору нинішніх інтересів громадян, звичайно, курс стабільний і висока купівельна спроможність – це дорогі іномарки. І це $31 мільярд торгового дефіциту за 10 місяців.
Кому це потрібно? Умовно кажучи, ми залучили 40 мільярдів доларів зовнішньої допомоги. І тут ці самі кошти повернулися в економіки тих країн. Працюють виробництва — виробляють нам зброю, амуніцію. Це одна частина питання. Інша частина питання — виробляють нам айфони, автомобілі, техніку, одяг", – зазначає Марченко.
Міністр наголосив, що якщо не змінити поведінку споживачів, це може призвести до сумних наслідків.
"Коли я про це говорю, мені кажуть, що я вмикаю фіскальне домінування і намагаюся посягнути на цілісність і незалежність НБУ. Але ці речі треба переглянути. Така політика не є довготривалою. Якщо ми не зробимо висновків, економіка зробить їх самостійно. Як правило, досить швидко й болісно", – підсумував міністр.
Детальніше читайте у матеріалі БізнесЦензора: Бюджет-2024: Чому видатки на чиновників зростають, а на військовослужбовців – ні?
Як повідомлялося, Україна досі не має гарантій виділення фінансової допомоги на $29 мільярдів із $41 млрд, які вже враховані у держбюджеті для забезпечення видатків, що не пов’язані зі сферою безпеки і оборони.
Марченко раніше заявляв, що Міністерство фінансів та Національний банк України (НБУ) сподіваються на вирішення ситуації з відновленням бюджетного фінансування з боку ЄС та США, однак вже мають сценарій на той випадок, якщо цього не станеться, але "до нього не готові інші стейкхолдери та суспільство України".
Автор: Михайло Орлюк